Ідентифікатор клієнта (customer ID) — це десять цифр, якими Google називає один рекламний акаунт: в інтерфейсі Google Ads він пишеться 123-456-7890, а всюди, де його приймає API, — 1234567890. Кожен виклик тут називає один такий акаунт: за яким із них ви будуєте звіт, у якому пропонуєте зміну, до якого належить історія змін.
Акаунт вам передають, а не знаходять
Акаунт не можна шукати, і назвати той, який вам не передавали, теж не можна. GET /google-ads/v1/accounts повертає ті акаунти, в яких може працювати ваша організація, і будь-який інший виклик приймає одне з цих значень. Ідентифікатор, якого немає в списку, отримує відповідь як на неіснуючий акаунт — 404, а не 403, і тими самими словами, тож не можна відрізнити справжній акаунт, до якого ви не маєте доступу, від номера, яким ніхто не володіє.
Цей самий список каже, що в кожному акаунті можна робити. may_change true означає, що в ньому можна пропонувати зміни; false — що акаунт можна лише читати й будувати за ним звіти, і більше нічого, і чимало діючих акаунтів із цього починають і на цьому лишаються.
Десять цифр, із дефісами чи без — підійде будь-який варіант. API приводить надіслане до єдиного вигляду й відповідає в тому, з дефісами, який читає людина.
Запитання, які ставлять
Як додати акаунт до цього списку?
Його має хтось передати. Або партнер призначає вашій організації один зі своїх пов'язаних акаунтів, або ваша організація називає власний акаунт і просить, щоб за ним наглядали спеціалісти, — і в обох випадках запрошення приймається всередині Google Ads тим, хто володіє акаунтом.
Чи може агент вгадати ідентифікатор?
Він може надіслати будь-які десять цифр і отримає відповідь, що акаунта не існує, — ту саму, що й на номер, яким ніхто ніколи не користувався. Пробуючи, нічого не дізнатися.
Один акаунт чи кілька?
Стільки, скільки вам передали. Кожен виклик називає один акаунт, тож асистент, який працює з кількома, просто щоразу називає інший.